Геополітична характеристика

 

Миронівський район утворений 7 березня 1923 року

	2005	2006	2007	2008
Територія (тис. кв. км)	0,9	0,9	0,9	0,9
Кількість населення (тис. осіб)	37,8	37,2	36,6	36,1
міське (тис. осіб)	12,7	12,5	12,3	12,1
сільське (тис. осіб)	25,1	24,7	24,3	24,0
Народжуваність, смертність та природний приріст населення
кількість народжених (осіб)	357	361	370	388
кількість померлих (осіб)	879	805	767	812
природний приріст (зменшення) (осіб)	-522	-444	-397	-424
Міграція населення
Міждержавна міграція
число прибулих (осіб)	8	10	6	8
число вибулих (осіб)	11	5	4	2
приріст (скорочення) (осіб)	-3	5	2	6
Міжрегіональна міграція
число прибулих (осіб)	414	367	340	372
число вибулих (осіб)	520	507	521	418
приріст (скорочення) (осіб)	-106	-140	-181	-46

 

Адміністративно – територіальний поділ

	на 1 січня
	2006	2007	2008	2009
Міста	1	1	1	1
Міста обласного підпорядкування	-	-	-	-
Селища міського типу	-	-	-	-
Сільські ради	23	23	23	23
Сільські населені пункти	45	45	45	45

 

Суміжні райони

На півночі він межує з Кагарлицьким, на заході - з Рокитнянським районами Київської області, на північному сході – з Канівським районом Черкаської області, на півдні  - з Богуславським Київської області і Корсунь-Шевченківським Черкаської області.

 

Географія

 

Миронівський район розташований в північно-східній частині Київської області, за 106 км від столиці України – міста Києва.

Клімат району помірно-континентальний, м‘який, вологий, з теплим тривалим літом, сухою теплою осінню та нестійкими морозами зимою і весною. Середньомісячна кількість опадів складає близько 500 мм. В основному, переважають північно-західні та західні вітри. Південні та східні вітри дмуть влітку, і, як правило, приносять опади.

Ґрунти переважають чорноземні. На території району є запаси білої глини, яка використовується для виготовлення цегли.

В геоструктурному відношенні територія району розташована на межі Українського щита і його північно-східного схилу. Антропогенові континентальні відклади утворюють суцільний чохол, на основній території району - леси, у річкових долинах - алювіальні піски і глини.

За характером рельєфу територію поділяють на дві частини: підвищена пологово-хвиляста лесова рівнина розчленована річковими прохідними долинами з абсолютними висотами 100-190 м (більше 85% території) та Канівські гори, що протягаються у вигляді смуги густо-розчленованого підняття біля сіл Грушів, М.Букрин, Ведмедівка, Ходорів, Ромашки; абсолютні висоти 90-220 м, де внаслідок великої різниці відносних висот і значного розчленування (глибиною 50-120 м) поверхня набуває вигляду горбисто-пасмових підвищень (до 15% території району). В Канівських горах характерні яри, балки, зсуви, скиди, розломи.

З корисних копалин найбільше значення мають будівельні піски, глини та граніти. Є джерела радонових мінеральних вод.

Район розташований в межах Центрально-лісостепової підвищеної агрогрунтової провінції. Ґрунти в районі – чорноземи, типові мало гумусні та слабо гумусні  на лесових породах (80%), чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (10%), темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (7%), лучні та лучні солонцюваті ґрунти на делювіальних відкладах (3%). Більше 68% території розорано. Площа лісів та лісонасаджень понад 10.000 гектарів, переважають широколисті (дубово-грабові, осикові, вільхові з домішкою клена, берези і липи). На схилах балок збереглися ділянки лугових степів.

	2005	2006	2007	2008
Вся посівна площа (усі категорії господарств)	59,0	59,6	61,2	60,5
У тому числі підкультури
зернові (тис. га)	35,0	32,9	36,9	36,6
технічні (тис. га)	12,0	14,8	13,4	14,9
картоплю і овочі (тис. га)	3,8	4,6	4,7	4,7
кормові (тис. га)	8,2	7,3	6,2	4,3

Кількість суб'єктів ЄДРПОУ
(на початок року)
2005р.	651
2006р.	678
2007р.	716
2008р.	742
2009р.	766
2010р.	762

 

Розвиток малого підприємництва

	2005	2006	2007	20081
Кількість малих підприємств на 10 000 наявного населення	39	42	40	45

¹ Дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду діяльності у 2008 році.