Геополітична характеристика
|
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
Територія (тис. кв. км) |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
|
Кількість населення (тис. осіб) |
41,6 |
41,0 |
40,4 |
39,9 |
|
міське (тис. осіб) |
17,6 |
17,4 |
17,3 |
17,1 |
|
сільське (тис. осіб) |
24,0 |
23,6 |
23,1 |
22,8 |
|
Народжуваність, смертність та природний приріст населення |
|
|
|
|
|
кількість народжених (осіб) |
363 |
332 |
385 |
426 |
|
кількість померлих (осіб) |
973 |
1006 |
873 |
931 |
|
природний приріст (зменшення) (осіб) |
-610 |
-674 |
-488 |
-505 |
|
Міграція населення |
|
|
|
|
|
Міждержавна міграція |
|
|
|
|
|
число прибулих (осіб) |
3 |
17 |
17 |
11 |
|
число вибулих (осіб) |
11 |
5 |
3 |
11 |
|
приріст (скорочення) (осіб) |
-8 |
12 |
14 |
0 |
|
Міжрегіональна міграція |
|
|
|
|
|
число прибулих (осіб) |
408 |
424 |
401 |
357 |
|
число вибулих (осіб) |
390 |
392 |
482 |
431 |
|
приріст (скорочення) (осіб) |
18 |
32 |
-81 |
-74 |
Адміністративно – територіальний поділ
|
|
на 1 січня |
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
|
Міста |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Міста обласного підпорядкування |
- |
- |
- |
- |
|
Селища міського типу |
- |
- |
- |
- |
|
Сільські ради |
27 |
27 |
27 |
27 |
|
Сільські населені пункти |
49 |
49 |
49 |
49 |
Суміжні райони
Сквирський район межує з Фастівським, Білоцерківським і Володарським районом Київської області, Погребищенським районом Вінницької області, Ружинським і Попільнянським районом Житомирської області.
Географія
Сквирський район розташований у правобережній частині України, північно-західній частині Київської області, на відрогах Придніпровської височини, у зоні лісостепу, басейні річки Рось та її приток Роставиці, Кам’янки, Сквирки, Березянки та інших. Його рельєф уособлює собою плато із загальним пологим напрямом у східному напрямку і має вигляд хвилястої рівнини, що посічена досить густою мережею річкових долин та їх численних допливів, балок і ярів. Річки мають відносно спокійну течію, хоча протікають серед високих берегів, їх русла перетинають греблі –загати, що утворюють стави.
Грунти в північній частині району – опідзолені чорноземи, а в південній частині – чорноземи малогумусні. У долинах балок і заплавах річок розповсюджені лучні і лучно-болотисті грунти. Вміст гумусу у верхньому родючому шарі чорноземів коливається в межах – 2,1-3,8%. Близько половини орних площ становлять кислі грунти.
|
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
Вся посівна площа (усі категорії господарств) |
69,5 |
69,9 |
70,5 |
71,2 |
|
У тому числі підкультури |
|
|
|
|
|
зернові (тис. га) |
45,0 |
44,4 |
45,8 |
44,3 |
|
технічні (тис. га) |
11,3 |
12,9 |
14,1 |
16,2 |
|
картоплю і овочі (тис. га) |
4,6 |
5,1 |
4,2 |
4,3 |
|
кормові (тис. га) |
8,6 |
7,5 |
6,4 |
6,4 |
|
Кількість суб'єктів ЄДРПОУ |
|
|
(на початок року) |
|
| 2005р. |
718 |
| 2006р. |
753 |
| 2007р. |
814 |
|
2008р. |
848 |
|
2009р. |
851 |
|
2010p. |
868 |
Розвиток малого підприємництва
|
|
2005 |
2006 |
2007 |
20081 |
|
Кількість малих підприємств на 10 000 наявного населення |
36 |
44 |
50 |
47 |
1 Дані наведено без урахування зміни підприємствами основного виду діяльності у 2008 році.
